В умовах повномасштабної війни виконання Державного бюджету України за 2024 рік стало не лише економічним, а й стратегічним викликом. Рахункова палата оприлюднила Висновки про результати його виконання — документ, який не лише фіксує цифри, а й дозволяє оцінити ефективність управління державними фінансами в умовах воєнного стану.
Ключові висновки: цифри, які говорять самі за себе
• Доходи бюджету склали 3,123 трлн грн, видатки — 4,488 трлн грн. Дефіцит — 1,359 трлн грн.
• Реальний ВВП зріс на 2,9 %, але не досяг прогнозованих 4,6 %, що спричинило недонадходження 65,5 млрд грн.
• Доходи зросли на 451 млрд грн порівняно з 2023 роком, однак майже 40 % бюджету — це зовнішня підтримка.
• Найбільші витрати — на оборону та безпеку (66,4 % загального фонду), що є прямим наслідком війни.
• Приватизація принесла рекордні 9,9 млрд грн, завдяки продажу двох об’єктів великої приватизації.
• Податковий борг зріс на 29,2 %, чим частково обумовлене наповнення бюджету нижче очікуваного.
Війна і бюджет: як агресія рф вплинула на фінанси
Зростання витрат на національну безпеку — закономірна відповідь на загрозу. Проте воєнний стан паралізував вчасне виконання інфраструктурних, медичних, освітніх і гуманітарних проєктів, що фінансувалися за рахунок грантів і позик від міжнародних партнерів.
Затримки в надходженні грантів та реалізації проєктів, таких як HOPE (відновлення житла), енергоефективність громадських будівель, свідчать про потребу у вдосконаленні процедурного забезпечення міжурядових угод і управління коштами.
У чому позитив, а де — втрачаємо ?
Позитив:
• Збільшення надходжень податку на прибуток завдяки підвищенню ставок, особливо в банківському секторі.
• Перевиконання планів з приватизації, військових облігацій та ПДФО військовослужбовців.
• Зменшення витрат на обслуговування боргу завдяки стабільному валютному курсу.
Негатив:
• Дебіторська заборгованість Міноборони зросла до 293,9 млрд грн, зокрема через зірвані контракти постачальників унаслідок бойових дій.
• Проблеми з реалізацією інвестиційних проєктів (виконання на рівні 33,2 %) — наслідок зруйнованої логістики, затримок тендерів і невчасного затвердження програм.
• Реальний прожитковий мінімум майже вдвічі вищий за нормативний (7 462 грн проти 2 920 грн) — індикатор соціального навантаження на домогосподарства.
Законодавча відповідь: які кроки має зробити парламент ?
1. Встановити реалістичні строки реалізації грантових програм — із чіткими вимогами до виконавців і спрощеним механізмом затвердження паспортів бюджетних програм.
2. Змінити підходи до планування доходів, зокрема щодо ПДФО, акцизів і рентної плати, враховуючи динаміку інфляції та зміни валютного курсу.
3. Оновити підходи до міжбюджетних трансфертів, особливо для громад на деокупованих територіях.
4. Закріпити прозорий механізм погашення податкового боргу, зокрема щодо компаній, що заборгували понад статутний капітал.
Інфографіка: фінансові підсумки року
• Доходи без грантів: -1,2 % від плану
• Сума отриманих грантів: 473,9 млрд грн
• Борг України: 6,981 трлн грн (91,2 % ВВП)
🇺🇦Війна випробовує державу на міцність. Бюджет — це не просто набір цифр, а відповідь на питання: чи здатна держава захистити громадянина, підтримати військо, відбудувати майбутнє ? І відповідь Рахункової палати дає нам і впевненість, і підстави для вдосконалення.
🏛️ Ми як парламентарі маємо реагувати на виклики оперативно. Прошу залишати свої коментарі, ставити запитання, ділитися цією публікацією. Разом — до ефективнішої фінансової системи України !
