З початку повномасштабної агресії росії Європейський Союз продемонстрував безпрецедентну єдність, запровадивши режим тимчасового захисту для мільйонів українців. Завдяки цьому рішенню понад 4,2 мільйона наших громадян отримали право на проживання, доступ до освіти, медицини та працевлаштування в країнах ЄС. І що важливо — ці права були гарантовані негайно, без довготривалих процедур притулку.
У червні 2025 року Європейська комісія ухвалила рішення подовжити цей захист до 4 березня 2027 року. Водночас розпочато розробку координаційного плану виходу з режиму тимчасового захисту, що передбачає плавний перехід до більш сталих механізмів — або повернення до України, або легалізації на нових умовах у країнах ЄС .
Український інтерес: захист і гідне повернення
Як парламентар, я вважаю, що основне завдання України сьогодні — подбати про захист наших громадян за кордоном і водночас — створити умови для їхнього повернення додому. Саме тому я підтримую ініціативи, які передбачають:
• перехід від тимчасового захисту до довгострокових дозволів на проживання за трудовими, навчальними чи сімейними підставами;
• створення в країнах ЄС «центрів єдності» для українців, де надаватимуть інформацію, правову та соціальну допомогу;
• фінансування програм добровільного повернення, що дозволить уникнути правової невизначеності після припинення тимчасового захисту .
Ці дії спрямовані на те, щоб кожен українець міг зробити інформований вибір: залишитися — з правами і захистом, або повернутись — із підтримкою, роботою й житлом.
Гроші для людей, а не для систем
Станом на червень 2025 року загальна сума підтримки України з боку ЄС і держав-членів — понад €150 мільярдів. Ці кошти охоплюють:
📌 €50,8 млрд — військова допомога;
📌 €38,3 млрд — прямі бюджетні надходження через Ukraine Facility;
📌 €17 млрд — підтримка українських біженців у країнах ЄС;
📌 €18,1 млрд — кредит під гарантії заморожених російських активів у рамках G7 ERA .
Ці інструменти — не лише про допомогу. Вони — про справедливу відбудову та довіру до українських інституцій. Контроль над цими коштами здійснює не лише Європейська комісія, а й Рахункова палата України, Аудиторська рада Ukraine Facility, і навіть Європейська прокуратура.
🇺🇦 Законодавча відповідь українського парламенту
Ми у Верховній Раді маємо забезпечити синхронізацію українського законодавства з європейськими механізмами. Це означає:
🔹 адаптацію законів до вимог Ukraine Facility та Плану відновлення України;
🔹 створення нормативної бази для впровадження програм реінтеграції поверненців;
🔹 посилення парламентського контролю над використанням міжнародної допомоги.
Парламентарі вже працюють над розробкою пакету законодавчих ініціатив для соціальної реінтеграції українців, які повертаються додому після війни. Ці ініціативи базуються на європейському досвіді — зокрема, положеннях Директиви 2001/55/EC та регламенту (EU) 2024/792.
А як вважаєте Ви ?
📣 Чи потрібно Україні створити національну програму реінтеграції для тих, хто повертається з-за кордону ?
📣 Які механізми підтримки Ви вважаєте найбільш ефективними: доступ до освіти, працевлаштування, житлові субсидії ?
🗨 Залиште свій коментар — мені важлива Ваша думка як виборця та громадянина.
ℹ️ довідково:
🔸 Понад 4,26 млн українців — під тимчасовим захистом у ЄС (27,9 % — у Німеччині, 23,2 % — у Польщі).
🔸 €50 млрд — обсяг підтримки України через Ukraine Facility у 2024–2027 роках.
🔸 52 реформи вже впроваджено відповідно до Плану відновлення України.
🔸 €18,1 млрд — кредит від ЄС, що буде погашено за рахунок доходів від заморожених російських активів .
📢 Долучайтесь до обговорення майбутнього українців у ЄС та після повернення додому.
📌 Запропонуйте свої ідеї на моїй сторінці Facebook.
💬 Ваш голос — важливий у формуванні нової політики.
