На початку тижня я взяла участь у двох важливих подіях, які засвідчили: Україна не лише декларує рух до Європейського зеленого курсу, а вже формує його фундамент у власному законодавстві та публічній політиці.
🟢 Законопроєкт про засади зеленого відновлення України
30 червня був представлений урядовий законопроєкт “Про засади зеленого відновлення України”, розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів і поданий через Кабінет Міністрів.
Це — перший такий законопроєкт, який має на меті закласти:
• принципи зеленого відновлення, орієнтованого на довгострокову стійкість і справедливість;
• правові підходи до оцінки та компенсації екологічної шкоди відповідно до Директиви 2004/35/EC;
• імплементацію положень Європейського зеленого курсу у сфері поводження з відходами, промислових викидів, управління водними та земельними ресурсами;
• механізми міжпоколінної справедливості, участі громад та прозорого екологічного управління.
Наразі документ передано до профільного парламентського комітету. Попереду — доопрацювання, включення правок та винесення на голосування у залі. Але вже сьогодні очевидно: законопроєкт у такому вигляді точно не стане фундаментом для європейського курсу в екологічній політиці України.
🌍 Вебінар Ukraine2EU: практики та стандарти ЄС
Знаковою подією цього тижня став міжнародний вебінар «Екологічна політика ЄС: управління відходами, якість повітря та промислове забруднення», організованому Дослідницькою службою Верховної Ради України спільно з EPRS — Дослідницькою службою Європейського Парламенту на запит Робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування по питанням розробки законодавчих ініціатив щодо імплементації в українське законодавство норм і рекомендацій ЄС у сфері екологічного контролю, екологічної шкоди та екологічної відповідальності, яку власне я і очолюю.
Цей захід став унікальною платформою для глибокого аналізу того, як саме Європейський Союз вибудовує свої екологічні політики — технічно, юридично, інституційно. Було висвітлено три ключові напрями:
♻️ 1. Управління відходами (Waste Framework Directive 2008/98/EC)
• Ієрархія управління відходами як фундаментальна логіка: від запобігання до повторного використання, переробки, утилізації та захоронення.
• Розширена відповідальність виробника (EPR) — зобов’язання бізнесу брати участь у зборі та переробці продукції після використання.
• Національні цілі з переробки: обов’язкові KPI для муніципалітетів і регіонів.
• Цифрова звітність та аудит відходів.
Для України це означає потребу у новій інфраструктурі поводження з відходами, а також у створенні дієвого ринку вторинної сировини та запуску EPR-механізмів.
🌫️ 2. Якість повітря (Ambient Air Quality Directives)
• Оновлені граничні показники на тверді частинки (PM2.5), NO₂ та озон з обов’язковим графіком зниження до 2030 року.
• Системи моніторингу та оповіщення населення про перевищення норм.
• Плани дій на місцевому рівні (Air Quality Plans), обов’язкові для громад.
• Інструменти інвентаризації джерел забруднення з поділом на стаціонарні, транспортні та дифузні.
Для України — це необхідність не лише оновити стандарти, а гарантувати право громадян на чисте повітря через прозору екологічну інформацію та реагування.
🏭 3. Промислове забруднення (Industrial Emissions Directive, IED)
• Принцип найкращих доступних технологій (ОВД): підприємства мають відповідати стандартам ефективності й безпеки.
• Інтегровані дозволи на викиди (IPPC) — єдина процедура з урахуванням води, повітря, ґрунту, шуму.
• Публічність інформації про викиди (через E-PRTR).
• Роль незалежних інспекцій та обов’язковий екологічний аудит підприємств.
Це — пряме запрошення до реформи Державної екологічної інспекції та розробки нового підходу до промислового регулювання.
🤝 Синергія обох подій
Законопроєкт про зелене відновлення і матеріали вебінару Ukraine2EU — не окремі події, а частини єдиного процесу: системної євроінтеграції екологічної політики України.
Законопроєкт планує передбачити більшість положень, про які ми говорили з європейськими колегами — зокрема:
• відсилки до ОВД та інтегрованих дозволів;
• визнання повітря як об’єкта охорони;
• окремий розділ про поводження з відходами з ієрархією;
• запровадження принципу «забруднювач платить».
Я переконана, що Україна має стати прикладом для всіх держав, що відновлюються після конфліктів: як відновлюватися — і не знищити майбутнє.
Я закликаю міжнародних партнерів:
• підтримати імплементацію директив ЄС у рамках нового законопроєкту про зелене відновлення;
• долучитися до навчання інспекторів, служб і громад;
• співфінансувати пілотні проєкти з оцінки шкоди, модернізації заводів, моніторингу повітря.
📌 Ми не маємо часу на експерименти. Ми маємо — союзників, знання, цілі.
