Чому зміна клімату — це не лише екологічна, а й продовольча загроза ?
За останні роки ми стали свідками того, як кліматичні зміни порушують глобальні ланцюги постачання їжі, впливають на врожаї, здоров’я худоби, стабільність рибальства та продовольчу безпеку загалом. Навіть у Європейському Союзі, де агропромисловий комплекс один із найбільш розвинених у світі, вже 12 мільйонів громадян зіткнулись із наслідками продовольчої небезпеки внаслідок змін клімату .
Це не віддалена перспектива — це наша реальність. Для України, яка відновлюється після руйнівної війни, ці ризики набувають подвійної сили.
🌍 Основні кліматичні виклики для агропромисловості ЄС
Згідно з новим брифінгом Європарламенту (EPRS, 2025), ми маємо справу з цілою низкою тенденцій, що впливають на аграрне виробництво:
• Скорочення врожайності основних культур, зокрема пшениці та кукурудзи. У південній Європі очікується падіння врожайності кукурудзи до 80 % до 2050 року в разі погіршення доступу до води .
• Регіональна нерівність: північні країни ЄС можуть отримати переваги від зміни кліматичних зон, тоді як південні зазнають збитків.
• Загроза для тваринництва й аквакультури через теплові стреси, нестачу кормів та забруднення води.
• Поширення шкідників і мікотоксинів, що несе ризики здоров’ю людей і тварин.
• Падіння продуктивності праці в агросекторі на тлі зростання температур.
🇺🇦 Український контекст: як нам діяти ?
Уряд України вже задекларував курс на зелене відновлення. В рамках Державної стратегії екологічної політики до 2030 року та Угоди про асоціацію з ЄС передбачено адаптацію до зміни клімату, розвиток сталого землеробства та скорочення викидів у сільському господарстві.
Проте досвід ЄС демонструє: без системних і випереджувальних дій — навіть найкращі наміри залишаться деклараціями.
Зокрема, в умовах післявоєнної відбудови Україні необхідно:
• 💧 Пріоритизувати водну безпеку, особливо в регіонах, де зруйновано гідроінфраструктуру.
• 🌿 Запровадити пейзажний підхід до землекористування, що охоплює збереження ґрунтів, лісів, біорізноманіття.
• 🌱 Розширити програми агроекології, агролісівництва та органічного виробництва.
• 🧬 Інвестувати у дослідження нових геномних технологій, які підвищують стійкість культур до посухи й хвороб.
• 📈 Розвивати системи страхування сільгоспвиробництва від кліматичних ризиків.
🏛️ Роль парламенту — перетворити виклики на політику
У Комітеті з питань екологічної політики ми наполягаємо: питання продовольчої безпеки має бути частиною кліматичної стратегії держави. Ми готуємо законодавчі ініціативи, що дозволять:
• 📜 Оновити національні цілі адаптації в сільському господарстві.
• 💼 Інтегрувати екологічні ризики до стратегії розвитку аграрного сектору.
• 🛡️ Підвищити прозорість державної підтримки та забезпечити пріоритет для «зелених» практик.
📊 Прогноз: як зміниться врожайність у Європі ?
Пшениця:
• -30 % — втрати врожаю у Німеччині з 1961 по 2014 рік
• -49 % — прогнозоване скорочення врожайності в Південній Європі до 2050 року
Кукурудза:
• -80 % — потенційні втрати в умовах водного дефіциту в Іспанії, Греції, Болгарії
Аквакультура:
• -290 000 км² — втрати середовища для вирощування мідій у Середземному морі
• +170 000 км² — потенційні нові можливості для мідій у Данії, Нідерландах
📣 Наша продовольча безпека залежить не лише від сівозміни чи ціни на зерно. Вона — в кожному рішенні: як ми обробляємо землю, як відновлюємо екосистеми, як боремось із кліматичними ризиками.
🗨 Я закликаю вас до обговорення:
• Як ви бачите майбутнє українського агросектору в умовах змін клімату ?
• Які ініціативи потребують підтримки на рівні парламенту ?
Залишайте коментарі, ставте запитання, діліться думками — разом ми зможемо зробити продовольчу безпеку справді незламною.
