Я, як народний депутат України, переконаний: міграційна політика Європейського Союзу — це не лише справа окремих держав. Це питання безпеки, гуманітарної відповідальності та дотримання прав людини. Питання, яке сьогодні напряму стосується України, яка приймає мільйони вимушених переселенців і водночас прагне європейської інтеграції.
Саме тому я уважно вивчив останній аналітичний звіт Європейського парламенту щодо обробки заяв на притулок (extraterritorial asylum processing) — і хочу поділитися з вами ключовими висновками.
📌 Що таке обробка заяв на притулок іншими країнами ?
Це процедура, за якої заяви на міжнародний захист розглядаються не на території країн ЄС, а у третіх країнах — наприклад, у Албанії, Руанді чи Тунісі. У цьому підході країна походження біженців або транзиту бере на себе частину процесу: від перевірки документів до утримання мігрантів у закритих центрах.
Цей підхід активно просувають деякі держави ЄС, як-от Італія (угода з Албанією), Австрія, Німеччина та Данія. Схожі моделі застосовували Австралія (з Науру й Папуа-Новою Гвінеєю) та Велика Британія (невдалий приклад з Руандою).
⚖️ Юридичні колізії: що каже міжнародне право ?
Згідно з Конвенцією ООН про статус біженців (1951) та правом ЄС, заборонено повертати людей у країни, де їм загрожує небезпека (принцип non-refoulement). Суд ЄС (у справі C-823/21 проти Угорщини) прямо заборонив схеми, за якими людину примушують виїжджати до третьої країни лише для того, щоб подати там заяву. Такі механізми визнаються дискримінаційними та непропорційними.
🔍 Приклад: угода Італії з Албанією передбачає обробку заяв лише для чоловіків з країн, визнаних “безпечними” — такий підхід вже оскаржується судами Італії як антиконституційний.
💬 Позиція правозахисників і міжнародних організацій
• UNHCR (УВКБ ООН): зовнішня обробка допустима лише за чітких гарантій гуманності, справедливості й захисту прав людини.
• Amnesty International: зовнішні центри — це “зони безправ’я”, які створюють ризик зловживань, особливо у недемократичних країнах.
• Європейський омбудсман: Єврокомісія має розробити прозорі механізми оцінки правових наслідків таких угод.
🛡️ Чому це важливо для України ?
1. Ми вже приймаємо мільйони ВПО та біженців. І досвід ЄС — це як попередження, так і дороговказ: ми маємо формувати свою систему захисту прав переселенців на принципах гуманності, а не ізоляції.
2. Україна прагне інтегруватися в систему спільної міграційної політики ЄС. Це означає дотримання норм Женевської конвенції, Конвенції про права людини та новітнього Пакту про міграцію та притулок ЄС.
3. Росія вже використовує “міграційну зброю” проти Європи. Ми маємо бути прикладом держави, яка поважає права людини навіть під час війни.
📊 Основні факти
• ❗ ЄС не має загальноєвропейської процедури позамежної обробки заяв — це ініціативи окремих держав.
• ⚖️ Рішення Європейського суду 2023 року чітко забороняє примусову подачу заяв у третіх країнах.
• 💰 Вартість зовнішніх центрів для Італії — десятки мільйонів євро, для Австралії — понад 13 мільярдів австралійських доларів за 10 років.
• 👁🗨 Усі подібні угоди критикуються за відсутність демократичного контролю та ризики порушення прав людини.
🧭 Я, як депутат
🔹 Підтримую розробку національної системи гуманітарного притулку, яка відповідатиме європейським стандартам.
🔹 Наполягаю на парламентському контролі всіх ініціатив, пов’язаних з прийомом біженців та співпрацею з третіми країнами.
🔹 Сприяю відкритому обговоренню між громадянами, правозахисниками та державними структурами — бо в основі демократії мають бути права людини.
🔸 Як ви вважаєте: чи може Україна стати прикладом гуманної міграційної політики для Європи ?
🔸 Які гарантії має мати людина, яка шукає захист у країні під час війни ?
🔸 Поділіться своєю думкою в коментарях або поставте запитання — я готовий до відкритого діалогу.
📢 Залишайте відгуки, поширюйте публікацію та приєднуйтесь до обговорення !
