Коли ми чуємо про брак харчів у світі, важко усвідомити, що паралельно мільйони тонн їжі просто викидаються.
За даними Європейського парламенту, у 2022 році в ЄС було знищено майже 60 мільйонів тонн харчових відходів — у середньому 132 кг на людину. Для порівняння: це еквівалент того, що кожен українець щороку викидає по кілька повних візків їжі з супермаркету. Якщо б харчові відходи були державою, вони посідали б третє місце у світі за обсягами викидів парникових газів — після США та Китаю.
У воєнний час для України ця тема має особливе значення. Харчові відходи — це не лише економічна й соціальна проблема, а й питання екологічної безпеки, яке напряму належить до відання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
Ключові факти
• 132 кг відходів на особу щороку: найбільший обсяг утворюється у домогосподарствах — 72 кг.
• 254 млн тонн CO₂ і 342 млрд м³ води — такі ресурси марнуються на виробництво продуктів, які ніколи не потрапляють на стіл.
• Цілі ЄС до 2030 року: скорочення харчових відходів на –10 % у переробці та на –30 % у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та домогосподарствах.
• Проблема інструментів: більшість заходів у ЄС обмежуються просвітою (62 %), тоді як ринкових стимулів лише 4 %, а регуляторних — 1 %.
Чому це важливо для України
1. Екологічні наслідки. Викиди метану та вуглекислого газу з полігонів поглиблюють кліматичні ризики.
2. Продовольча безпека. У час війни втрати харчів — це удар по можливостях допомоги армії та громадам.
3. Євроінтеграція. Угода про асоціацію з ЄС зобов’язує Україну гармонізувати політику у сфері відходів із європейськими стандартами.
4. Соціальний вимір. Розвиток системи продовольчих банків може одночасно зменшити відходи й допомогти вразливим групам.
Що може зробити парламент ?
• Закласти національні цілі до 2030 року. Встановити обов’язкові показники скорочення харчових відходів — у переробці (–10 %) та у побуті/ритейлі (–30 %).
• Закріпити ієрархію відходів у законодавстві. Пріоритет — запобігання, пожертвування, переробка (біогаз, компост), а не захоронення.
• Запровадити стимули. Податкові пільги для бізнесу, що передає продукти на благодійність, і штрафи для тих, хто ігнорує вимоги.
• Розвивати інфраструктуру. Субвенції громадам на роздільний збір органіки, створення муніципальних компостувальних станцій та біогазових установок.
• Підсилити парламентський контроль. Щорічні слухання до 29 вересня (Міжнародного дня поінформованості про втрати та харчові відходи) з аналізом даних і звітами уряду.
Харчові відходи — це не дрібна побутова проблема, а тест на зрілість екологічної політики держави. Для України, яка бореться за свою незалежність і відновлення, зменшення відходів означає економію ресурсів, зміцнення продовольчої безпеки та крок до Європейського зеленого курсу.
❓ Чи готові ми як суспільство змінити звички споживання і вимагати відповідальних рішень від бізнесу та держави ?
👉 Долучайтеся до дискусії у коментарях: які заходи ви вважаєте найефективнішими для скорочення харчових відходів в Україні ?
