Онкологічні захворювання давно вийшли за межі суто медичної проблематики. Вони формують соціальний, економічний і політичний порядок денний як у Європейському Союзі, так і в Україні.
За даними Європейської служби парламентських досліджень (EPRS), рак є другою провідною причиною смертності в ЄС після серцево-судинних захворювань: у 2024 році в країнах Союзу було діагностовано близько 2,7 млн нових випадків, а 1,27 млн людей померли від онкологічних хвороб .
Для України, яка перебуває в умовах повномасштабної війни, руйнування системи охорони здоров’я, вимушеної міграції та обмеженого доступу до профілактики й лікування, питання онкології стає ще гострішим. Саме тому досвід Європейського Союзу заслуговує на особливу увагу з боку парламенту, громадянського суспільства та експертного середовища.
Масштаб проблеми: цифри, що формують політичні рішення
Аналітичні дані EPRS і Європейської комісії свідчать про кілька принципових тенденцій:
• Щонайменше 40 % онкологічних захворювань можна попередити шляхом ефективної первинної профілактики — зменшення тютюнокуріння, шкідливого вживання алкоголю, ожиріння, впливу небезпечних речовин і забруднення довкілля .
• До 2040 року в ЄС прогнозується зростання кількості діагнозів на 19 %, а смертності — на 27 %, що потенційно зробить рак головною причиною смерті в Союзі .
• Економічний тягар онкологічних захворювань перевищує 100 млрд євро на рік, а втрати продуктивності праці оцінюються майже у 50 млрд євро щорічно .
Ці цифри пояснюють, чому боротьба з раком у ЄС розглядається як частина політики сталого розвитку, соціальної рівності та економічної безпеки.
Європейська відповідь: План подолання раку як модель публічної політики
Ключовим інструментом ЄС стала програма Europe’s Beating Cancer Plan, ухвалена у 2021 році в межах Європейського союзу охорони здоров’я. На її реалізацію передбачено 4 млрд євро, а структура плану охоплює чотири стратегічні напрями:
1. Профілактика (зменшення факторів ризику, екологічні та споживчі регулювання).
2. Раннє виявлення (скринінгові програми, доступ до діагностики).
3. Діагностика та лікування (інноваційні терапії, транскордонний доступ до медичних послуг).
4. Якість життя пацієнтів і тих, хто пережив рак (соціальні гарантії, боротьба з дискримінацією).
За оцінкою Європейської комісії, понад 90 % запланованих заходів уже реалізуються або завершені, хоча залишаються фінансові та інституційні прогалини, зокрема на рівні окремих держав-членів .
Роль Європейського парламенту: контроль, дані, рівність
Європейський парламент відіграє ключову роль у демократичному контролі цієї політики. Саме він:
• ініціював роботу Спеціального комітету з боротьби з раком (BECA);
• наполягає на зменшенні нерівності доступу до лікування між регіонами та соціальними групами;
• вимагає якісних, порівнюваних даних про неінфекційні захворювання, включно з онкологією;
• піднімає питання захисту прав пацієнтів і тих, хто пережив рак, зокрема через принцип «права бути забутим» у фінансових та страхових відносинах.
Цей підхід демонструє, як парламентська демократія може впливати на складні соціальні виклики не декларативно, а системно.
Що це означає для України та громадянського суспільства ?
У нинішніх безпекових умовах Україна змушена концентрувати ресурси на обороні. Проте відкладення політики профілактики та ранньої діагностики онкологічних захворювань означає стратегічні втрати у майбутньому. Європейський досвід показує:
• онкологія — це питання міжсекторальної політики, а не лише МОЗ;
• без участі парламенту та громадянського суспільства ефективна реалізація неможлива;
• інвестиції в профілактику завжди дешевші, ніж лікування запущених стадій.
Чи готові ми в Україні говорити про рак як про питання національної стійкості ?
Чи достатньо ми залучаємо парламентські інструменти контролю та відкритих даних ?
Європейський урок для української демократії
Політика ЄС у сфері боротьби з раком демонструє, що здоров’я громадян є фундаментом економіки, довіри та демократичної стійкості. Для України, яка рухається шляхом європейської інтеграції навіть під час війни, цей досвід є не абстрактним прикладом, а практичним орієнтиром.
Заклик до дії простий, але вимогливий:
👉 посилювати парламентський контроль,
👉 підтримувати громадські ініціативи у сфері профілактики,
👉 інтегрувати європейські підходи до політики охорони здоров’я вже сьогодні.
Адже питання не лише в тому, скільки років ми проживемо, а й у тому, якою буде якість цього життя.
