У лютому 2026 року Верховний суд Сполучених Штатів ухвалив рішення, яке суттєво змінило правила гри у світовій торгівлі. Суд визнав незаконним використання президентом США надзвичайних повноважень для запровадження митних тарифів. Це рішення стало сигналом для всіх партнерів Америки — від Європейського Союзу до України — що епоха «швидких тарифних рішень» не завершилася, а лише змінила форму.
У контексті війни, економічної нестабільності та потреби у відбудові, для України це питання має не лише зовнішньополітичне, а й безпосереднє соціально-економічне значення.
Чи готові ми до нових торговельних ризиків ?
І чи достатньо активно парламент реагує на ці виклики ?
Починаючи з 2025 року, адміністрація президента США активно застосовувала Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) для запровадження мит щодо торговельних партнерів.
Ці заходи обґрунтовувалися:
• міграційними викликами;
• боротьбою з наркотрафіком;
• дефіцитом торговельного балансу;
• геополітичними ризиками.
За цим механізмом було запроваджено тарифи проти низки держав, включно з країнами ЄС та ключовими економіками, що співпрацюють з Україною.
Фактично президент отримав можливість обходити парламентський контроль у сфері торговельної політики.
20 лютого 2026 року суд більшістю голосів постановив: президент не має права вводити тарифи на підставі IEEEPA. Такі повноваження належать виключно Конгресу.
Ключові висновки суду:
• тарифи — це сфера законодавчої влади;
• делегування повноважень має бути чітко прописане;
• надзвичайні повноваження не можуть підміняти економічну політику.
Водночас суд не зобов’язав уряд автоматично повертати вже сплачені мита, що створює додаткову правову невизначеність.
Попри рішення суду, адміністрація США не відмовилася від тарифної політики. Вона лише переорієнтувалася на інші законодавчі механізми:
Основні альтернативи:
• Section 301 — санкції за «несправедливу торгівлю»;
• Section 232 — мита з міркувань національної безпеки;
• Section 122 — тимчасові загальні тарифи до 15 %;
• Section 338 — можливість підвищення мит до 50 %.
Особливо тривожним є запуск Section 122 у лютому 2026 року, який уже призвів до зростання тарифного навантаження на ЄС.
Європейський Союз стримано привітав рішення суду, розглядаючи його як прояв верховенства права. Проте європейські інституції усвідомлюють: це не означає автоматичного зниження мит.
У лютому 2026 року Комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту вирішив призупинити імплементацію тарифних положень угоди ЄС–США до відновлення правової стабільності.
Цей крок демонструє відповідальний парламентський підхід: не поспіх, а стратегічний аналіз.
Для України наслідки рішення мають багатовимірний характер.
1. Економічний вимір
• можливі коливання експорту до США та ЄС;
• вплив на аграрний, металургійний, машинобудівний сектори;
• ризики для післявоєнної відбудови.
2. Політичний вимір
• зміна балансу у трансатлантичних відносинах;
• нові переговорні позиції ЄС;
• потреба синхронізації торговельної політики.
3. Соціальний вимір
• ціни на імпортні товари;
• інфляційний тиск;
• стабільність робочих місць.
В умовах воєнного стану економічна стійкість стає питанням національної безпеки.
Чи може Україна дозволити собі ігнорувати ці процеси ?
Для громадянського суспільства
• контроль за торговельними переговорами;
• аналітичний супровід рішень влади;
• участь у формуванні позиції України.
Для Верховної Ради
• посилення парламентського контролю за торговельною політикою;
• гармонізація з підходами ЄС;
• інтеграція економічної безпеки у законодавство.
Для уряду
• прогнозування тарифних ризиків;
• диверсифікація ринків;
• підтримка експортерів.
🔹 Чи достатньо прозоро Україна формує свою зовнішньоторговельну політику ?
🔹 Чи знаємо ми, як тарифи впливають на наші родини ?
🔹 Чи готове громадянське суспільство бути партнером парламенту у цих питаннях ?
Запрошуємо до дискусії у коментарях та на публічних платформах NDU.
Рішення Верховного суду США підтвердило: навіть у глобальній політиці верховенство права має значення. Але воно також показало, що правові обмеження не завжди означають економічну стабільність.
Для України це сигнал:
• посилювати аналітичну спроможність;
• інтегруватися у європейські торговельні механізми;
• будувати економічну дипломатію нового покоління.
У час війни та відбудови кожне тарифне рішення — це не абстрактна цифра, а питання добробуту, зайнятості та майбутнього.
Чи зможемо ми перетворити глобальні виклики на можливості ?
Відповідь залежить від нашої спільної відповідальності — парламенту, громадянського суспільства та кожного громадянина.
