Редакція www.ndu.kr.ua проаналізувала результати аудиту ефективності цифровізації закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) в Україні. Дослідження оцінює, наскільки ефективно держава та органи місцевого самоврядування реалізують політику цифрової трансформації освіти, а також які фактори стримують впровадження сучасних технологій у навчальному процесі.
Метою аудиту стало визначення економічності та результативності заходів цифровізації, які здійснюються державними органами та громадами у сфері освіти.
Ключові факти та результати аудиту
Система загальної середньої освіти України є масштабною інституційною мережею. Станом на 2025–2026 навчальний рік вона охоплює:
• 11 225 закладів освіти
• 356 131 педагогічного працівника
• 3 461 522 учнів
Попри значні інвестиції у цифрову трансформацію, аудит показав, що цифровізація шкіл залишається нерівномірною та фрагментованою.
Одним із ключових висновків є те, що значна частина обладнання, яке використовується у навчальному процесі, вже не відповідає сучасним вимогам.
За статистичними даними:
• 65,8 % комп’ютерів у школах придбані понад 5 років тому
У результаті значна кількість пристроїв не підтримує сучасні цифрові інструменти, що обмежує використання інтерактивних технологій у навчанні.
Основні проблеми цифровізації освіти
Аудит визначив шість ключових проблем, які стримують розвиток цифрового освітнього середовища.
1. Застаріла техніка
Майже половина керівників шкіл (46,6 %) зазначили, що головною проблемою є морально та фізично застарілі комп’ютери, зокрема обладнання 2005–2011 років випуску.
2. Нестача техніки
У середньому на один комп’ютер припадає 2–3 учні, що значно обмежує можливості використання цифрових інструментів у навчальному процесі.
3. Брак ліцензованого програмного забезпечення
Нерідко використовується несумісне або неліцензоване програмне забезпечення, що ускладнює інтеграцію цифрових систем.
4. Недостатня мультимедійна інфраструктура
Бракує інтерактивних дошок, проєкторів та ноутбуків для вчителів.
5. Несистемне оновлення матеріально-технічної бази
Фінансування часто здійснюється нерівномірно та залежить від можливостей місцевих бюджетів.
6. Наслідки війни
Пошкодження шкіл та інфраструктури внаслідок російської агресії значно ускладнюють реалізацію цифрових освітніх програм.
Аналітичний контекст
Цифровізація освіти є одним із ключових напрямів реформування української держави у контексті європейської інтеграції.
У країнах Європейського Союзу цифрова освіта розвивається в межах програм:
• Digital Education Action Plan
• European Education Area
• STEM-інноваційних платформ
Ці програми передбачають системне оновлення обладнання, розвиток цифрових компетентностей педагогів та створення інтегрованих освітніх платформ.
Україна рухається у цьому напрямі, однак аудит показує, що структурні проблеми фінансування та управління уповільнюють трансформацію.
Значення для України
Цифровізація шкіл — це не лише модернізація освіти, а й питання соціальної рівності та безпеки держави.
Сучасна цифрова школа:
• забезпечує доступ до освіти під час війни
• дозволяє інтегрувати онлайн-навчання
• формує цифрові компетентності нового покоління
Водночас нерівномірний доступ до технологій може поглиблювати освітню нерівність між громадами.
Аудит цифровізації закладів загальної середньої освіти показує, що Україна вже зробила важливі кроки у напрямі цифрової трансформації освіти, проте наявні системні бар’єри залишаються значними.
Подальший розвиток потребує:
• стабільного фінансування цифрової інфраструктури
• системного оновлення техніки
• розвитку цифрових навичок педагогів
• інтеграції освітніх платформ
У контексті післявоєнного відновлення цифрова школа може стати одним із ключових елементів модернізації українського суспільства та інтеграції до європейського освітнього простору.
New category
