Народний депутат має почути підприємство, яке забезпечує тисячі робочих місць і впливає на економіку регіону. Але доступ до депутата не може означати доступ до гарантованого нормативного рішення. На прикладі звернення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розбираємо, як парламент має працювати з приватним комерційним інтересом під час війни, євроінтеграції та зеленої відбудови.
Народний депутат у правовому сенсі не повинен «лобіювати інтереси підприємства». Коли бізнес прагне вплинути на нормативно-правовий акт у комерційному інтересі, депутат є об’єктом можливого лобістського впливу. Його законна роль — прийняти інформацію, перевірити її, відокремити приватну вигоду від публічного інтересу і лише після цього самостійно вирішити, чи існує системна проблема, що потребує загального, пропорційного та прозорого рішення.
Вислухати бізнес — обов’язок. Стати його представником — ні
Відкритий діалог із роботодавцями, інвесторами, профспілками, громадами та експертами є нормальною і необхідною частиною парламентської роботи. Велике підприємство має право повідомляти державі про регуляторну проблему. Народний депутат має право отримати такі матеріали, поставити запитання, звернутися до уповноважених органів та ініціювати публічну дискусію.
Однак економічна вага підприємства, кількість робочих місць, податки або значення для регіону створюють обов’язок уважно вислухати — але не створюють права на індивідуальне нормативне виключення. Представницький мандат належить не компанії, яка першою принесла проєкт норми, а суспільству.
У сучасних умовах цей стандарт має бути ще вищим. Війна вимагає швидких рішень для промисловості, експорту, робочих місць і відбудови. Водночас швидкість не може замінити законність, а потреба у виробництві — автоматично перекласти екологічний ризик на громаду.
Чому ця розмова виникла саме зараз
До мене як до народної депутатки від Криворізького регіону звернулися представники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — одного з найбільших приватних підприємств регіону та України. У наданих матеріалах порушено проблему переходу від експериментального режиму поводження з окремими металургійними відходами до повного дозвільного режиму та запропоновано змінити урядове регулювання.
Сам факт звернення не є порушенням. Але прохання про зміну постанови Кабінету Міністрів, результатом якої може стати матеріальна або нематеріальна вигода для підприємства чи галузі в межах господарської діяльності, потребує перевірки за Законом України «Про лобіювання».
Що змінив Закон «Про лобіювання»
З 1 вересня 2025 року в Україні введено в дію Закон № 3606-IX «Про лобіювання» та запрацював Реєстр прозорості НАЗК. Закон провів важливу межу між законним представленням комерційних інтересів і прихованим впливом на правотворення.
За законом і чинними роз’ясненнями НАЗК, лобіюванням є діяльність, що містить сукупність установлених ознак: вплив або спробу впливу на об’єкт лобіювання, комерційний інтерес і конкретний предмет лобіювання — нормативно-правовий акт, щодо якого пропонується прийняття, зміна, скасування або утримання від таких дій.
Якщо вплив спрямований на народного депутата щодо зміни нормативного акта, депутат виступає об’єктом лобіювання. Суб’єктом є компанія, фізична чи юридична особа, яка здійснює відповідну діяльність і за наявності всіх законодавчих ознак повинна набути статусу суб’єкта лобіювання у Реєстрі прозорості.
Бізнес або зареєстрований суб’єкт лобіювання прозоро представляє комерційний інтерес. Народний депутат прозоро приймає цей вплив, забезпечує рівне ставлення, перевіряє факти та діє виключно в межах представницького мандата і публічного інтересу.
Три ролі, які не можна змішувати
Бізнес або суб’єкт лобіювання
Розкриває бенефіціара, предмет і мету впливу; надає правдиві матеріали; за наявності ознак лобіювання набуває належного статусу. Він не повинен приховувати вигодонабувача, передавати приватний текст для внесення «від імені депутата» без незалежної оцінки або пов’язувати рішення з винагородою.
Народний депутат
Вислуховує, перевіряє, запрошує альтернативні позиції, ініціює системний аналіз і приймає самостійне рішення. Він не стає неформальним представником компанії, не гарантує результат і не тисне на орган, що проводить ОВД, видає дозвіл або здійснює контроль.
Орган виконавчої влади
Незалежно застосовує закон і процедури, надає мотивовану позицію та забезпечує рівність операторів. Він не повинен приймати індивідуально вигідне рішення під політичним тиском або поза встановленою процедурою.
Що народний депутат має право і повинен робити
1. Зареєструвати звернення і всі додатки. Має бути зрозуміло, хто звернувся, на підставі яких повноважень, у чиєму інтересі, щодо якого акта і якої точної редакції зміни.
2. Встановити правову природу контакту. Не кожна зустріч із бізнесом є лобіюванням. Але вплив щодо нормативно-правового акта в комерційному інтересі необхідно перевірити за Законом № 3606-IX, включно зі статусом особи у Реєстрі прозорості.
3. Перевірити конфлікт інтересів. Комерційний інтерес підприємства не стає автоматично приватним інтересом депутата. Конфлікт виникає за наявності власного майнового чи немайнового інтересу депутата або інтересу близьких чи пов’язаних осіб, здатного вплинути на неупередженість.
4. Провести незалежну перевірку. Отримати позиції профільного міністерства, Державної регуляторної служби, Антимонопольного комітету, контролюючих органів, громади, працівників, науковців, екологічних організацій та інших операторів галузі.
5. Перетворити приватний сигнал на загальний тест політики. Питання має звучати не «що зробити для конкретної компанії», а «чи існує системний регуляторний розрив, кого він стосується і які однакові критерії повинні діяти для всіх».
6. Використовувати депутатські інструменти лише в межах повноважень. Депутатське звернення може вимагати розгляду проблеми та мотивованої відповіді, але не визначати наперед зміст дозволу, підміняти адміністративну процедуру або ставати засобом тиску.
7. Публічно зафіксувати предмет взаємодії та відсутність обіцянки результату. Це захищає депутата, підприємство, державний орган і довіру громади.
Сім запобіжників доброчесної зустрічі
01. Заздалегідь визначений порядок денний і повний перелік учасників.
02. Письмове розкриття юридичної особи-бенефіціара, представників, консультантів та предмета впливу.
03. Перевірка статусу суб’єкта лобіювання та відомостей Реєстру прозорості, якщо контакт має ознаки лобіювання.
04. Відсутність подарунків, оплати поїздок, гостинності, благодійних чи політичних внесків, пов’язаних з очікуваним рішенням.
05. Службовий протокол: надані матеріали, позиції сторін, запитана інформація та домовленості виключно про подальшу процедуру.
06. Жодного погодження тексту нормативного акта у закритому форматі та жодної обіцянки підтримки.
07. Коротке публічне повідомлення про предмет зустрічі без розголошення інформації з обмеженим доступом.
Практичний тест: що показали матеріали про металургійні відходи
Надані підприємством документи демонструють, чому незалежна перевірка є обов’язковою. У короткому обґрунтуванні йшлося про два коди відходів — 10 02 01 і 10 02 02 — та операції R12/R13. У порівняльній таблиці запропоноване регулювання стало значно ширшим: «металургійні» відходи без достатньо чітких меж, операції R3/R4/R5 і D12, а також нові, відновлені, реконструйовані чи технічно переоснащені об’єкти.
Критична невідповідність
Перехідний механізм для двох конкретних потоків відходів фактично перетворився на потенційне галузеве виключення для невизначеного кола відходів, операцій і виробничих об’єктів. Це інший масштаб регулювання, інший екологічний ризик та інший обсяг доказів.
Окремою проблемою є пропозиція тимчасово не застосовувати Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів № 1328. Стаття 42 Закону № 2320-IX «Про управління відходами» встановлює сам дозвільний обов’язок, а урядовий Порядок є механізмом його реалізації. Непоширення підзаконної процедури не скасовує вимоги закону. Воно ризикує створити процедурний вакуум або приховане звільнення без належної законодавчої основи.
Операцію D12 — постійне зберігання або видалення — не можна подавати як циркулярну економіку. Загальне посилання на обороноздатність, робочі місця, експорт і відбудову також не доводить необхідності саме запропонованого винятку. Потрібен доказовий причинний ланцюг: які конкретні зобов’язання залежать від режиму, чому не працюють менш ризикові альтернативи, який екологічний ризик переноситься на громаду і якими гарантіями він компенсується.
Яке рішення можна розглядати
ЗЕЛЕНИЙ СЦЕНАРІЙ — ПРІОРИТЕТ
Нейтральний парламентський супровід календаря ОВД і дозвільних процедур: встановити вузькі місця, отримати мотивовані позиції органів та контролювати строки без втручання у зміст рішення.
ЖОВТИЙ СЦЕНАРІЙ — ЛИШЕ ПІСЛЯ ДОКАЗІВ
Вузький одноразовий перехід із фіксованою кінцевою датою — лише для об’єктів, які вже законно працювали; лише для підтверджено ненебезпечних кодів 10 02 01 і 10 02 02; лише для R12/R13 у межах існуючої технології; без нових або збільшених потужностей.
ЧЕРВОНИЙ СЦЕНАРІЙ — НЕ ПІДТРИМУВАТИ
Галузеве непоширення Порядку № 1328, рухомий строк «воєнний стан плюс 12 місяців», невизначене коло відходів, R3/R4/R5/D12, нові та розширені потужності або будь-яке послаблення ОВД, дозволу на викиди, моніторингу й відповідальності.
Навіть умовний перехідний механізм повинен передбачати відкриті контрольні точки, моніторинг викидів, пилу, вод і місць зберігання, аварійний план, оприлюднення звітів та автоматичну втрату перехідного статусу у разі порушення.
Воєнний стан — аргумент для точності, а не індульгенція
Війна справді вимагає стабільної роботи промисловості, робочих місць, експорту, податків і матеріалів для відбудови. Але воєнний стан не змінює ієрархію нормативних актів і не робить будь-який виняток необхідним. Тимчасовий захід має бути законним, придатним, необхідним, співмірним, обмеженим у часі та контрольованим.
Рішення РНБО від 23 березня 2021 року, введене в дію Указом Президента № 111/2021, розглядає екологічні загрози як складову національної безпеки. Отже, промислова стійкість та екологічна безпека не є конкуруючими цілями. Небезпечне рішення сьогодні може стати боргом держави перед громадою завтра — у вигляді забрудненого повітря, води, ґрунтів, витрат на рекультивацію і втрати довіри.
Євроінтеграція і відбудова: правила мають наближатися до ЄС
Рамкова директива ЄС 2008/98/ЄС виходить із дозвільного контролю оброблення відходів. Вона допускає окремі винятки лише за визначених умов і загальних правил, що забезпечують захист здоров’я людей та довкілля. Директива 2010/75/ЄС вимагає інтегрованого підходу до промислових викидів, а Оргуська конвенція — доступу до інформації та участі громадськості.
Тому відходи не можна ізолювати від викидів, водних ризиків, кумулятивного навантаження регіону та найкращих доступних технологій. Для Кривого Рогу це особливо важливо: кожне окреме рішення накладається на вже накопичений промисловий вплив.
Зелена відбудова — не красивий додаток до економічної політики. Це спосіб не фінансувати двічі: спочатку швидке рішення без запобіжників, а потім ліквідацію його екологічних наслідків. Приватний капітал потрібен Україні, але передбачувані правила, рівна конкуренція та довіра громади потрібні самому капіталу не менше.
Червоні лінії для народного депутата
МОЖНА І ПОТРІБНО
• слухати бізнес і визнавати його роль для регіону та держави;
• вимагати повний доказовий пакет і пропонувати міжвідомче опрацювання;
• ініціювати загальне рішення за прозорими критеріями;
• контролювати строки і законність процедур без впливу на результат;
• публічно пояснювати прийняту позицію.
НЕ МОЖНА
• копіювати приватний проєкт норми та подавати його як власний без незалежного аналізу;
• обіцяти внесення, голосування, урядове рішення або дозвіл;
• тиснути на орган ОВД, дозвільний або контрольний орган;
• створювати виняток для невизначеного кола відходів, операцій чи нових потужностей;
• приймати подарунки, послуги або іншу вигоду, пов’язану з очікуваним рішенням.
Від публікації до перевірюваного результату
1. Публікація: відкрите пояснення правової межі та суспільного інтересу.
2. Парламентська дія: офіційний запит повного доказового пакета і позицій уповноважених органів без вимоги наперед визначеного рішення.
3. Офіційний документ: протокол зустрічі, міжвідомчий висновок, регуляторний та екологічний аналіз.
4. Відповідь: мотивована позиція міністерства, інших компетентних органів і, за потреби, роз’яснення НАЗК.
5. Виконання: публічний контроль строків ОВД і дозволів, екологічних показників, однакових критеріїв та дотримання визначених запобіжників.
Я готова працювати з великим бізнесом, коли йдеться про робочі місця, оборонну стійкість, модернізацію, екологічну безпеку та відбудову Кривого Рогу й України. Але я не погоджуюся на роль посередника для отримання приватного нормативного привілею.
Моя підтримка можлива не для назви компанії і не для підготовленого нею тексту, а для рішення, яке витримує шість перевірок: законність, доказовість, рівність, екологічна безпека, відповідність праву ЄС і публічність. Якщо проблема справді системна — рішення має бути системним. Якщо вона індивідуальна — її слід вирішувати законною адміністративною процедурою, а не переписуванням правил під одного заявника.
«Почути — так. Перевірити — обов’язково. Забезпечити законну процедуру — так. Гарантувати приватний результат — ні. Саме так парламент може бути партнером відповідального бізнесу, не стаючи його інструментом».
Нормативна основа та офіційні джерела
Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX
НАЗК: права та обов’язки лобіста, клієнта й об’єкта лобіювання
Закон України «Про статус народного депутата України» № 2790-XII
Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII
Регламент Верховної Ради України
Закон України «Про управління відходами» № 2320-IX
Постанова Кабінету Міністрів України № 1328 від 19 грудня 2023 року
Постанова Кабінету Міністрів України № 1003 від 30 серпня 2024 року
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» № 2707-XII
Указ Президента України № 111/2021 та рішення РНБО про екологічні загрози
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом
Директива 2008/98/ЄС про відходи
Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди
Національний план управління відходами до 2033 року
