476 мільйонів доларів для відбудови і система, яка працювала вручну
Рахункова палата підтвердила достовірність фінансової звітності за програмою SURGE. Але аудит одночасно виявив запізнілу звітність, слабкий внутрішній контроль, неповну команду управління та керівний комітет, який не провів жодного засідання. Це не історія про зниклі гроші. Це попередження про державну систему, яка поки що відстає від масштабу відбудови.
Коли Україна отримує сотні мільйонів доларів міжнародного фінансування, суспільство закономірно ставить два запитання. Чи правильно пораховані гроші та чи здатна держава перетворити їх на відчутний результат?
У випадку програми «Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління» — SURGE — відповідь виявилася подвійною.
Рахункова палата підтвердила, що фінансова звітність за 2025 рік у всіх суттєвих аспектах складена відповідно до вимог угод зі Світовим банком. Дані відповідають звітності Казначейства, а суттєвих викривлень через помилки або шахрайство аудитори не встановили.
Але за правильними цифрами аудит побачив слабку організацію управління. Частина звітності формувалася вручну, документи надсилалися із серйозним запізненням, керівний комітет не збирався, а повний склад групи впровадження так і не був сформований.
Саме ця суперечність є головним висновком аудиту. Фінансові операції можна провести правильно, але це ще не означає, що держава вже навчилася системно управляти відбудовою.
Що показав аудит
476,34 млн доларів
отримано Україною за програмою SURGE у 2025 році
20,071 млрд гривень
становив гривневий еквівалент отриманого фінансування
45,551 млрд гривень
фактичних видатків охопив фінансовий аудит
12 із 15 показників
були виконані у 2025 році та забезпечили вибірку коштів
Велика програма і велика відповідальність
Програма SURGE реалізується з листопада 2024 року до липня 2027 року. Її мета — створити інституційні засади для фінансування кліматично орієнтованого відновлення та відбудови України.
Загальна вартість проєкту оцінюється у 2,737 млрд доларів. Фінансування з боку Світового банку має становити 1,581 млрд доларів, ще 1,238 млрд доларів припадає на фінансування з державного бюджету.
Програма охоплює чотири великі напрями:
• реформування системи управління публічними інвестиціями;
• посилення управління місцевими фінансами;
• приведення міжбюджетних трансфертів у відповідність до потреб громад;
• удосконалення податкового адміністрування та управління податковими ризиками.
Йдеться не про один будівельний майданчик і не про окремий кредит на спорудження конкретної дороги, лікарні чи школи. SURGE використовує механізм фінансування заради результатів. Кошти надходять до загального фонду державного бюджету після підтвердження визначених реформ і показників.
Тому ключовим активом програми стають не лише гроші. Ним стає здатність держави довести, що реформи справді відбулися, рішення виконані, а дані є достовірними та доступними для перевірки.
Цифри, які аудит підтвердив
У 2025 році Україна отримала за програмою SURGE 476,34 млн доларів, або 20,071 млрд гривень.
Аудит охопив фактичні видатки за трьома бюджетними програмами на загальну суму 45,551 млрд гривень. Це базова дотація місцевим бюджетам, додаткова дотація для територій, які постраждали внаслідок повномасштабної війни, та субвенція на реалізацію проєктів у межах Програми відновлення України.
Рахункова палата встановила, що кошти перераховувалися місцевим бюджетам відповідно до законодавства та в межах затверджених бюджетних показників. Суми, розподілені Міністерством фінансів і Міністерством розвитку громад та територій, відповідали фактичним надходженням до кожного місцевого бюджету.
Що підтверджено
Фінансова звітність є достовірною в усіх суттєвих аспектах. Аудит не дає підстав стверджувати, що кошти були втрачені або розкрадені.
Що залишається ризиком
Позитивна аудиторська думка стосується достовірності фінансової звітності спеціального призначення. Вона не підтверджує автоматично ефективність усієї системи управління програмою.
Управління, яке не встигло за фінансуванням
Операційний посібник програми, який мав визначати правила та процедури її впровадження, затвердили на рік пізніше встановленого терміну.
У результаті протягом 2025 року масштабна міжнародна програма реалізовувалася без своєчасно затвердженої повної системи внутрішніх правил.
Керівний комітет також створили із запізненням. Але навіть після створення він не провів жодного засідання. Отже, передбачений угодами механізм стратегічного нагляду та міжвідомчої координації фактично не працював.
Не була повністю сформована й група впровадження програми. За вимогами Операційного посібника вона мала включати керівника, щонайменше шістьох профільних консультантів, адміністративного менеджера, перекладача та технічних спеціалістів. Фактичний склад був неповним.
Для проєкту вартістю майже 2,7 млрд доларів це не формальність. Коли немає повної команди та регулярної роботи керівного органу, зростає ризик того, що проблеми між відомствами не вирішуються вчасно, дані надходять у різних форматах, а відповідальність розмивається між установами.
Ланцюг управлінського ризику
Неповна команда — бракує спроможності координувати програму
Ручне зведення даних — зростає ймовірність помилок і затримок
Запізніла звітність — партнер пізніше отримує підтвердження результату
Слабший контроль — ризики переносяться на наступні роки реалізації програми
Звітність, яка приходила через місяці
Наслідки слабкої координації видно у строках подання документів.
Звіти про виконання програми, досягнення показників, результати, пов’язані з виплатами, та протидію корупції за перше півріччя 2025 року мали бути передані Світовому банку до 30 липня 2025 року.
Фактично їх надіслали 16 січня 2026 року — майже через пів року після граничного строку.
Річні звіти мали бути подані до 30 січня 2026 року, але були передані лише 6 травня 2026 року.
Навіть достовірна інформація втрачає частину своєї управлінської цінності, якщо надходить тоді, коли період ухвалення рішень уже минув. Для міжнародного партнера затримка — це також сигнал про якість координації та спроможність держави виконувати взяті зобов’язання.
Ручна звітність як системний ризик
Аудитори встановили, що інформація, отримана від окремих підрозділів і партнерів-виконавців, містила неточності у показниках, розрахованих наростаючим підсумком.
Під час підготовки фінальної звітності ці дані довелося коригувати за допомогою бюджетної звітності за 2024–2025 роки та інформації Казначейства. Саме це дозволило сформувати достовірний документ.
Отже, підсумкова цифра виявилася правильною не тому, що всі елементи системи безпомилково працювали від початку, а тому, що неточності вдалося виявити та виправити.
Ручне зведення даних може працювати як тимчасове рішення. Але для багаторічної міжнародної програми, де необхідно порівнювати інформацію різних міністерств, державних органів і сотень громад, воно створює постійний ризик людської помилки, затримки та втрати керованості.
Чому сайти громад впливають на міжнародне фінансування
У 2025 році Україна виконала 12 із 15 запланованих результативних показників. Це дало можливість отримати 476,34 млн доларів.
Виконання ще трьох показників на загальну суму 52,66 млн доларів спочатку не отримало погодження Світового банку.
Серед причин аудит називає недостатню якість частини доказів, отриманих від місцевих фінансових органів, низьку технічну функціональність сайтів багатьох органів місцевого самоврядування та відсутність на них необхідної інформації.
Після підготовки додаткових матеріалів і повторного погодження залишки коштів за цими показниками надійшли у лютому–травні 2026 року.
Тому 52,66 млн доларів не можна називати втраченими. Але їхня затримка показала реальну ціну слабких даних.
Що це означає для громади
Застарілий або неповний сайт може здаватися звичайною бюрократичною проблемою. Але для міжнародної програми відсутність оприлюднених бюджетних даних, рішень і результатів може означати відсутність належного доказу виконаної реформи.
Прозорість місцевих бюджетів, боргів, інвестиційних проєктів і результатів відбудови — це вже не додаткова комунікаційна функція. Це частина фінансової інфраструктури держави.
Регіональний вимір відбудови
Експертний погляд
Ігор Жданюк, експерт із питань логістики та транспортної безпеки
Громади дедалі частіше стають не кінцевими отримувачами державних рішень, а повноцінними учасниками міжнародної системи підтвердження результатів.
Це змінює вимоги до місцевого управління. Громада повинна не лише виконати певний захід, а й залишити якісний цифровий слід — оприлюднити рішення, показники бюджету, дані про проєкт, строки, виконавців і досягнутий результат.
У воєнний час місцеві органи влади працюють в умовах кадрового дефіциту, повітряних тривог, руйнування інфраструктури та постійної зміни пріоритетів. Однак саме через війну Україні потрібна система, яка не залежить від окремої людини, ручної таблиці або документа, що зберігається лише на одному комп’ютері.
Парламентський контроль після аудиту
Рахункова палата надала Міністерству фінансів конкретні рекомендації.
До завершення програми мають регулярно проводитися засідання Керівного комітету. Повний склад групи впровадження необхідно сформувати до 31 грудня 2026 року.
До 1 листопада 2026 року Мінфін має унормувати форми та порядок подання окремих звітів, налагодити міжвідомчу взаємодію і привести систему внутрішнього контролю у відповідність до законодавства.
На мою думку, для парламентського контролю це створює чіткі точки перевірки:
• чи почав регулярно працювати Керівний комітет;
• чи укомплектована група впровадження;
• чи припинилося ручне зведення ключових даних;
• чи дотримуються строки звітування;
• чи можуть громади належно підтверджувати результати;
• чи став внутрішній контроль постійним процесом, а не процедурою раз на три роки.
Аудит має завершуватися не публікацією звіту, а перевіркою виконання кожної рекомендації.
Відбудова починається із системи
Україна змогла отримати значне міжнародне фінансування та підтвердити достовірність фінансової звітності. Це результат, який потрібно визнавати.
Але відбудова вимагатиме значно більших ресурсів, участі багатьох міжнародних партнерів і тисяч рішень на державному та місцевому рівнях. Система, що залежить від ручного виправлення даних, запізнілих звітів і керівного комітету без засідань, не може залишатися нормальною моделлю управління.
Нашим партнерам потрібні не лише правильні підсумкові цифри. Їм потрібна впевненість, що за кожним показником стоїть працюючий механізм, визначена відповідальність і результат, який можна перевірити.
«Відбудова починається не з першої тонни бетону. Вона починається із системи, у якій кожен показник має відповідального, кожне рішення — підтвердження, а кожен залучений долар — зрозумілий результат для держави та громади».
