Громади входять у зиму з новими рахунками та старими мережами

Громади входять у зиму з новими рахунками та старими мережами

Щотижневий дайджест громад за 5–11 вересня 2026 року

Поки в Києві обговорюють бюджет наступного року, нові правила роботи місцевих рад і допустимі втрати тепла, у громадах уже рахують кубометри газу, ремонтують зношені водогони та готують школи, лікарні й пункти незламності до чергової воєнної зими.

Тиждень 5–11 вересня показав головну суперечність сучасного місцевого самоврядування. Відповідальність за повсякденне життя людей залишається у громадах, але значна частина рішень, від яких залежить їхня фінансова спроможність, ухвалюється на центральному рівні.

Для Кривого Рогу ця дискусія не є теоретичною. У ніч на 10 вересня місто пережило масовану атаку безпілотників. Уже вранці комунальні служби ліквідовували наслідки ударів, медики боролися за постраждалих, а штаб допомоги приймав заяви мешканців пошкоджених будинків.

Одночасно місто продовжувало міняти старі водогони, встановлювати сонячні електростанції та видавати допомогу вразливим родинам. Саме так сьогодні виглядає реальна стійкість громади — не як окремий документ, а як здатність не зупинити місто після чергової важкої ночі.

Опалювальний сезон починається з рахунків

Однією з найгостріших новин тижня стало повідомлення Асоціації міст України про можливе підвищення ціни природного газу для бюджетної сфери.

Йдеться про садочки, школи, лікарні, заклади соціального захисту та пункти незламності. За проєктом урядового рішення з 1 жовтня ціна тисячі кубометрів газу з урахуванням ПДВ може зрости з 16 390 до 25 875 гривень.

Це ще не остаточне рішення Кабінету Міністрів. Проєкт підтримав урядовий комітет, а Асоціація міст України звернулася із закликом відмовитися від підвищення. Проте сама поява такої пропозиції змушує громади вже зараз оцінювати можливі додаткові витрати.

Проблема не лише в ціні газу. Якщо держава змінює вартість ресурсу, але не визначає джерела компенсації, громада має шукати гроші у власному бюджеті. Це може означати перенесення ремонтів, скорочення програм розвитку або зменшення фінансування інших місцевих потреб.

Для мешканця міста ця бюджетна конструкція зрештою перетворюється на дуже прості запитання: чи буде тепло у школі, чи зможе працювати лікарня під час морозів, чи матиме пункт незламності достатній запас ресурсів?

Тринадцять відсотків, які не ремонтують труби

Ще один підтриманий урядовим комітетом проєкт пропонує обмежити розрахункові втрати теплової енергії в мережах на рівні 13 відсотків.

Асоціація міст України заперечує проти універсального обмеження, оскільки реальні втрати залежать від стану труб, матеріалів, обладнання, протяжності мережі та температурних режимів. За оцінкою АМУ, штучне нормативне обмеження може збільшити збитковість теплопостачальних підприємств.

Сама мета скорочення втрат є правильною. Кожна громада зацікавлена витрачати менше енергії. Але бухгалтерський норматив не утеплює кілометри труб і не замінює обладнання, яке працює десятиліттями.

Якщо фактичні втрати перевищують установлений показник через технічний стан мереж, різниця не зникає. Вона перетворюється на борг підприємства, проблему місцевого бюджету або ризик для споживача. Енергоефективність має починатися з технічного обстеження, модернізації та інвестицій. І лише після цього — з контрольних показників.

Бюджет-2027 визначить можливості громад

Восьмого вересня Міністерство фінансів провело консультації щодо підготовки державного бюджету на 2027 рік.

Представники громад запропонували залишити у місцевих бюджетах 64 відсотки податку на доходи фізичних осіб, припинити вилучення реверсної дотації у 214 громад, передбачити компенсацію втрат від вилучення військового та силового ПДФО, а також профінансувати підвищення зарплат працівникам освіти й соціальної сфери.

Окремо було порушено питання 85 мільярдів гривень заборгованості з різниці в тарифах та додаткової дотації обсягом 37 мільярдів гривень для громад, які найбільше постраждали від російської агресії.

Це поки пропозиції, а не затверджені показники бюджету. Але саме на цьому етапі вирішується, чи матимуть міста ресурси для виконання обов’язків, покладених на них державою.

Місцеві ради мають залишатися дієздатними

Десятого вересня парламентський комітет повторно розглянув законопроєкт №14405 про забезпечення повноважності місцевих рад під час воєнного стану та рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому.

Доопрацьовані положення передбачають можливість роботи окремих місцевих рад, якщо після дострокового припинення повноважень депутатів у їхньому складі залишається не більше половини, але не менше третини від загального складу. Також визначаються особливості скликання сесій, гарантії для депутатів, які проходять військову службу, та безперервність роботи органів місцевого самоврядування до відкриття першої сесії новообраної ради.

Ці спеціальні правила насамперед стосуються невеликих громад, ради яких обиралися за мажоритарною системою. Для Кривого Рогу законопроєкт не створює окремого механізму управління.

Проте принципове значення документа ширше. Війна не повинна автоматично позбавляти громаду представницького органу лише тому, що частина депутатів загинула, служить у війську, виїхала або достроково склала повноваження. Водночас рекомендація комітету ще не є законом. Остаточне рішення повинна ухвалити Верховна Рада.

Кривий Ріг після п’яти ударів

У ніч на 10 вересня російські безпілотники атакували щонайменше п’ять локацій у Центрально-Міському та Саксаганському районах Кривого Рогу.

За уточненою на ранок інформацією, поранення отримали п’ятеро людей. Двох чоловіків госпіталізували з важкими травмами. Було пошкоджено дев’ять багатоквартирних і сімнадцять приватних будинків, дві школи, об’єкти цивільної інфраструктури, підприємства та лінії електропередач.

У Центрально-Міському районі розгорнули штаб, де постраждалі могли отримати будівельні матеріали, подати заяву на матеріальну допомогу та звернутися по допомогу комунальних бригад.

Ця атака пояснює, чому дискусія про фінансову спроможність громад не може зводитися до таблиць міжбюджетних трансфертів. Після кожного удару місту одночасно потрібні люди, техніка, будівельні матеріали, резервні джерела живлення, кошти на допомогу постраждалим і можливість швидко ухвалювати рішення.

Вода як показник стійкості міста

Цього ж тижня у Кривому Розі тривала заміна критично важливих ділянок водопровідної мережі.

У Тернівському районі оновлюють приблизно 10,9 кілометра водогону, від роботи якого залежить водопостачання близько 36 тисяч мешканців північної частини міста, 18 закладів освіти та трьох котелень.

Сталеву трубу діаметром 800 міліметрів, прокладену ще 1973 року, поетапно замінюють поліетиленовим трубопроводом. Загалом проєкт передбачає оновлення близько 27 кілометрів мереж на трьох ділянках.

Роботи фінансуються з місцевого бюджету та здійснюються за підтримки Міжнародної організації з міграції і Представництва Європейського Союзу в Україні. МОМ постачає труби, арматуру й матеріали, а «Кривбасводоканал» виконує будівельно-монтажні роботи.

Це приклад відновлення, яке не варто відкладати до завершення війни. Стійкість водопостачання потрібна місту зараз — під час атак, перебоїв електроенергії та постійного навантаження на аварійні бригади.

Власна генерація повинна давати вимірюваний результат

Десятого вересня місто також повідомило про встановлення додаткових сонячних електростанцій на об’єктах критичної та соціальної інфраструктури.

На одній із насосних станцій у Саксаганському районі сонячна електростанція має підтримувати водопостачання двох великих мікрорайонів під час перебоїв у мережі. На водопровідній станції в Центрально-Міському районі СЕС у серпні виробила 794 кВт·год і, за даними міста, покрила 43,4 відсотка споживання одного насосного агрегату.

Сонячна панель сама по собі не робить об’єкт енергонезалежним. Потрібні накопичувачі, резервне обладнання, правильний розрахунок навантаження й обслуговування. Тому оцінювати такі проєкти потрібно не за кількістю встановлених панелей, а за годинами автономної роботи, часткою заміщеної електроенергії та реальною економією коштів.

Допомога, що доходить до віддалених районів

Із 7 вересня у Кривому Розі розпочалася п’ята у 2026 році хвиля видачі безкоштовних продуктових наборів.

Підтримку мають отримати понад 46 тисяч родин криворіжців і зареєстрованих у місті внутрішньо переміщених осіб із 18 визначених категорій. Для видачі відкрили 24 стаціонарні пункти, передбачили виїзне обслуговування віддалених мікрорайонів і доставку допомоги маломобільним людям.

Для людини, яка живе на мінімальну пенсію, втратила роботу або була змушена залишити дім через війну, такий набір є не статистикою, а конкретною підтримкою. Але гуманітарна допомога не повинна ставати заміною довгострокової соціальної політики.

Відновлення потребує підготовлених команд

У дайджесті Асоціації міст України є й новини про можливості для розвитку громад.

Школа відновлення громад відкрила третій набір. Планується навчання 120 представників із 40 муніципалітетів. Команди працюватимуть над реальними проєктами, джерелами фінансування, залученням інвестицій, підтримкою ветеранів, міжнародним партнерством і планами перших ста днів реалізації.

У Кривому Розі за підтримки Люксембургу до кінця року планують відкрити ще один інклюзивно-ресурсний центр у межах проєкту відновлення Криворізького району.

Такі повідомлення важливі, бо відновлення — це не лише будівництво. Громадам потрібні команди, які можуть підготувати проєкт, обґрунтувати його потребу, знайти партнерів, провести закупівлю та відповідати за результат.

Три висновки тижня

Автор: Руслан Шамрін — депутат Криворізької міської ради, член Постійної комісії Криворізької міської ради з питань реалізації стратегії розвитку міста та інвестицій.