Війна не обирає, що нищити — людей чи ліси
Коли світ говорить про війну, зазвичай лунають слова про ракети, руїни, біженців і бої. Та майже ніколи — про тишу. Про ту тишу, яка залишається після пожеж у лісах, після вибухів у плавнях, після мінування водно-болотних угідь, після загибелі дельфінів у морі. Це — тиша знищеної природи.
Уже понад десять років рф веде війну проти України. Але з 2022 року її фронт проходить і через наші національні парки, через природні заповідники, заказники, біосферні території. За цей час:
• знищено або окуповано понад 812 об’єктів природно-заповідного фонду,
• щонайменше 20 національних парків і 8 заповідників зазнали критичних ушкоджень,
• близько 1 мільйона гектарів природи перебуває під ризиком екологічного знищення,
• частина унікальних оселищ є втраченими безповоротно.
Я маю моральний обов’язок говорити про це голосно, особливо у День працівника природно-заповідної справи. Бо якщо сьогодні ми не збережемо природу — завтра нам не буде чого відновлювати.
Що ми втратили: природа як мішень
🔥 Наймасштабніші втрати природоохоронних територій
З 2014 року ми втратили контроль над:
• 208 об’єктами ПЗФ у Криму, серед яких — Опуцький заповідник, Казантипський природний, Ялтинський гірсько-лісовий,
• 25 % територій ПЗФ у Донецькій і Луганській областях,
• унікальними екосистемами Кінбурнської коси, Нижньодніпровських плавнів, Сиваша, Тузлівських лиманів,
• повністю знищеною заповідною зоною на острові Джарилгач (Херсонська область).
Підрив дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року став екологічним Чорнобилем XXI століття. Після цього:
• затоплено понад 80 000 га дельтових екосистем,
• знищено 2 Рамсарські угіддя,
• завдано збитків лише паркам і заповідникам Херсонщини на 234,9 млрд грн.
Як саме руйнується природа: аналіз пошкоджень
1. Пожежі: згарища замість степу
За час війни в національних парках і заповідниках зафіксовано сотні масштабних лісових і степових пожеж. Наприклад:
• Святі Гори (Донецька обл.): вигоріло понад 80 % лісу,
• Кінбурнська коса: зафіксовано понад 130 пожеж, знищено до 5 000 га природних комплексів,
• Чорнобильський заповідник: згоріло понад 12 000 га лісу, викиди радіонуклідів у повітря.
Багато пожеж виникли внаслідок артилерійських обстрілів. Ще більше — через навмисний підпал з боку окупантів.
2. Замінування: пастки для природи
Мінування заповідних територій є системним. Наприклад:
• 10 000 га НПП «Святі Гори» потребують розмінування,
• Олешківські піски практично повністю заблоковані для доступу,
• Слобожанський НПП фіксує щомісячні інциденти з вибухами дронів.
Міни залишаються загрозою не лише для людей, а й для великих ссавців, птахів і амфібій. У деяких парках щотижня гинуть тварини на розтяжках.
3. Обстріли, окопи, фортифікації
У степах Донбасу і півдня:
• окопи прокладено просто посеред заказників (наприклад, у «Меотиді»),
• бліндажі зруйнували верхній шар ґрунту в Дворічанському НПП,
• танкові гусениці пошкодили крейдяні відслонення, що є оселищем рідкісних видів флори.
Це не просто пошкодження — це глибоке втручання в геологію екосистем.
4. Екоцид через забруднення
• У Слобожанському НПП зафіксовано витоки пально-мастильних матеріалів після падіння дронів.
• В акваторіях Чорного моря розлилося понад 11 000 тонн нафтопродуктів.
• У плавнях Нижньодніпровського НПП — токсичне забруднення після підтоплення складів хімікатів.
Ці процеси спричиняють повільну, але незворотну деградацію ґрунтів і водойм.
Чому це критично для Європи: досвід ЄС у збереженні пралісів
Згідно з новим дослідженням Європейського парламенту «What if Europe restored its primary forests?» :
📌 У ЄС збереглося лише 3,2 млн га пралісів — це менше ніж 3 % усіх лісів.
📌 Лише 27 % видів, захищених законодавством ЄС, мають добрий стан збереження.
📌 Відновлення пралісів є ключовою метою Стратегії ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року.
Україна як держава-кандидат має не просто інтегруватися в європейську природоохоронну політику, а й стати лідером у її реалізації. Адже саме на нашій території сконцентровані останні унікальні степи, плавні, крейдяні екосистеми — оселища, які в ЄС уже втрачено.
❝ Якщо Європа прагне відновлювати праліси, вона не може ігнорувати знищення унікальної природи в Україні. Наші парки — це не тільки національне багатство, це — європейська природна спадщина. ❞
Що ми робимо як держава: закони, механізми, робочі групи
Як заступниця голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, я ініціювала або підтримала низку кроків:
✅ Законодавчі ініціативи:
• реєстрація рамкового закону про екологічну шкоду, відповідальність і відновлення (на основі Директиви 2004/35/ЄС),
• розробка проєкту запровадження національної системи моніторингу шкоди довкіллю,
• підтримка європейського підходу CAED (Criteria for the Assessment of Environmental Damage) як основи для судових позовів і компенсацій.
✅ Робочі групи:
• Створено Координаційний центр з оцінки екологічної шкоди,
• Працює міжвідомча група із залученням експертів IMPEL, UNEP та ПРООН,
• Розробляється національна карта екологічної шкоди, в тому числі з використанням супутникових технологій LiDAR, GIS і Copernicus.
✅ Парламентський контроль:
• Регулярні звіти уряду про ситуацію з природоохоронними територіями на окупованих територіях,
• Актуалізація законодавства для забезпечення охорони ПЗФ в умовах воєнного стану,
• Спрощення механізмів передачі допомоги (дрони, техніка, паливо) для адміністрацій парків.
Досвід ЄС: уроки, які ми маємо використати
Європейський парламент у липні 2025 року визначив кілька ключових напрямків, які ми вже впроваджуємо в Україні:
🔹 Поновлення деградованих екосистем — з чіткою метою відновити 20 % територій до 2030 року;
🔹 Застосування технологій дистанційного моніторингу — супутники, дрони, штучний інтелект;
🔹 Визначення буферних зон навколо ПЗФ — задля мінімізації впливу війни і господарської діяльності;
🔹 Компенсаційні механізми для громад — які проживають поблизу заповідників або втрачають доступ до ресурсів через обмеження.
Ми працюємо над включенням цих підходів у систему стратегічного планування післявоєнного зеленого відновлення України.
Як далі діяти ? Наші пріоритети на 2025–2027 роки
1. Визнати екоцид як окремий міжнародний злочин — і підтримати відповідні ініціативи в Міжнародному кримінальному суді.
2. Запустити електронний реєстр шкоди довкіллю — з публічним доступом, інтеграцією з судовими справами, фото- і відеофіксацією.
3. Запровадити компенсаційний механізм за шкоду природі — з використанням принципу «забруднювач платить», включаючи репарації.
4. Надати статус об’єктів підвищеної охорони тим паркам, які постраждали від війни найбільше — з особливим режимом фінансування і відновлення.
5. Залучити громадян до відновлення природи — через волонтерські програми, молодіжні експедиції, екоосвіту.
Шановні колеги, експерти, журналісти, активісти — ця тема не може залишатися в межах екологічного комітету. Це — питання національної безпеки, питання євроінтеграції, питання пам’яті про те, ким ми є.
👉 Я закликаю вас:
• публікуйте фото пошкоджених парків,
• підтримуйте петиції щодо їх відновлення,
• пишіть до міжнародних партнерів про необхідність включити екоцид у санкційні механізми.
📢 Бо природа України — це голос нашої землі. І сьогодні він говорить: “Я ще жива. Не зламана. І з вами — відроджуся.”
✅ Якщо ви поділяєте ці цінності, залиште свою думку в коментарях.
Я хочу почути вас:
🔹 Які парки потребують першочергового відновлення ?
🔹 Чи мають громади отримати фінансову підтримку за шкоду довкіллю ?
🔹 Чи потрібен спеціальний «зелений фонд» у держбюджеті ?
🗨️ Ваша думка допомагає формувати політику, яка захищає не лише людей — а й життя в усіх його проявах.
