У період повномасштабної війни, коли мільйони українців шукають захисту в країнах Європейського Союзу, а сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб перебувають у складних умовах, питання ефективної, справедливої та захищеної процедури надання притулку є критично важливим. Сьогодні міжнародна система притулку стикається з надзвичайним навантаженням. Одним із рішень, яке активно обговорюється на рівні ЄС, є впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) у притулкові та міграційні процедури.
З одного боку, ШІ може значно підвищити ефективність та зменшити адміністративне навантаження. З іншого — створює ризики порушення прав людини, упередженості та втрати індивідуального підходу. Саме тому я вважаю своїм обов’язком розпочати в Україні відкриту дискусію на цю тему, ініціювати розробку законодавчих рішень та забезпечити публічний контроль над використанням таких технологій.
Як ЄС уже використовує ШІ в системі притулку
Європейські країни впроваджують ШІ у ключових етапах обробки заяв на міжнародний захист. Зокрема, у Німеччині використовується система розпізнавання діалектів DIAS, яка аналізує мовлення заявників з арабськомовних країн для встановлення країни походження. В Італії система S.I.N.D.A.C.A автоматично транскрибує інтерв’ю з заявниками на притулок, розпізнаючи акценти, спонтанну мову і навіть діалекти. У низці країн (зокрема Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Данія) заявники зобов’язані надати доступ до своїх мобільних пристроїв, а витягнені дані — браузерна історія, контакти, геолокація — використовуються для перевірки достовірності їхніх тверджень.
Крім того, ЄС активно розробляє прогнозні інструменти на основі машинного навчання. Наприклад, проєкт ITFLOWS створив модель EUMigraTool, яка прогнозує майбутні хвилі міграції в залежності від конфліктів та політичних подій у країнах походження.
Потенційні переваги
Серед основних переваг використання ШІ в системі притулку експерти Європейського парламенту виокремлюють:
По-перше, це підвищення ефективності. У 2023 році в країнах ЄС було подано понад 1,1 мільйона заяв на міжнародний захист. У Бельгії середній строк розгляду заяв досягав 14 місяців, а 15 % заявників чекали на рішення понад два роки. ШІ дає змогу автоматизувати переклад, транскрипцію, попередню реєстрацію, структурування документів і допоміжний аналіз. Це дозволяє посадовцям зосередитися на суті справи.
По-друге, ШІ може зменшити суб’єктивність і непослідовність рішень. Відомо, що рішення посадовців можуть змінюватися в залежності від зовнішніх чинників — від настрою до робочого навантаження. Алгоритми можуть допомогти стандартизувати підходи та гарантувати однаковий підхід до схожих справ.
По-третє, завдяки прогнозним інструментам держави можуть завчасно реагувати на зростання навантаження, планувати приймальні центри та соціальні послуги, уникати гуманітарних криз.
Основні ризики
Попри вищезгадані переваги, впровадження ШІ у притулкові процедури пов’язане з низкою небезпек.
По-перше, існує ризик алгоритмічної упередженості. Алгоритми навчаються на історичних даних, які можуть бути викривленими або дискримінаційними. Якщо, наприклад, у попередніх роках заяви певної національності частіше відхилялися — ШІ може “успадкувати” це упередження. Так, система DIAS у Німеччині має рівень помилки до 27 % для перської мови, а інструмент транслітерації імен має точність лише 35 % для заявників з країн Магрибу.
По-друге, застосування ШІ може підривати справедливість та процедурні гарантії. Європейське законодавство вимагає індивідуального, об’єктивного та неупередженого розгляду кожної справи. Надмірне покладання на алгоритми або автоматизовані оцінки ризику може звести нанівець принцип “переваги сумніву”, який є основою гуманної політики притулку.
По-третє, є серйозні ризики для приватності. Багато країн вимагають доступу до мобільних пристроїв, сторінок у Facebook, історії пошуку тощо. Обробка таких даних повинна бути суворо регламентована відповідно до GDPR та не повинна створювати ризиків для переслідуваних осіб.
Що має зробити Україна ?
Україна повинна не просто спостерігати за європейськими дебатами, а активно долучатися до формування політик. У зв’язку з цим, я закликаю колег-депутатів, уряд та громадянське суспільство:
1. Ініціювати оновлення українського міграційного законодавства з урахуванням Регламенту ЄС про ШІ (EU AI Act), Регламенту GDPR та Директиви 2013/32/ЄС.
2. Обмежити використання ШІ лише допоміжними процедурами — як-от переклад, транскрипція, фільтрація документів — і категорично заборонити використання для ухвалення остаточних рішень.
3. Запровадити систему незалежного аудиту алгоритмів, які використовуються в міграційних процедурах, із обов’язковим звітуванням до парламентського комітету.
4. Забезпечити право на судовий та адміністративний захист, коли заявник вважає, що рішення було ухвалене або спотворене під впливом ШІ.
5. Організувати публічні консультації та навчальні семінари для працівників Державної міграційної служби, суддів, правозахисників та ІТ-експертів.
Український контекст
Ми не можемо ігнорувати той факт, що понад 950 тисяч українців сьогодні перебувають у процедурі тимчасового захисту в країнах ЄС. Їхнє право на справедливу процедуру, недискримінацію та захист персональних даних є під загрозою, якщо системи, що застосовуються до них, будуть непередбачуваними або несправедливими.
Разом із тим, Україна може використати цей виклик як можливість: сформувати модель цифрової трансформації притулкових процедур, засновану на правах людини, прозорості та європейських принципах управління.
Заклик до дії
Я закликаю всіх зацікавлених осіб:
– долучитися до обговорення цієї теми;
– підтримати ініціативу парламентського контролю за ШІ у притулкових процедурах;
– висловити свої пропозиції щодо законодавчого врегулювання ШІ у міграційній сфері.
🇺🇦 Україна має шанс не лише запровадити новітні технології, а й зробити це правильно — захищаючи права людей і зміцнюючи демократію.
