Безпека держави починається з парламентської відповідальності

У час, коли Україна щодня протистоїть збройній агресії рф, питання належного регулювання обігу вогнепальної зброї та демократичного парламентського контролю над розвідувальними службами стають не лише актуальними — вони критично важливі.

Саме тому з 23 по 27 червня 2025 року я взяв участь у стратегічних консультаціях у Женеві, організованих DCAF — Женевським центром управління сектором безпеки. Тематика консультацій охоплювала регулювання обігу цивільної зброї, адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, а також парламентський нагляд за розвідкою в умовах воєнного стану та майбутнього мирного відновлення.

Участь у консультаціях взяли мої колеги з парламентських комітетів, експерти з Великої Британії, Швейцарії, Литви, Норвегії, представники Small Arms Survey, Фламандського інституту миру, омбудсмени з нагляду за спецслужбами. Ми провели глибоку фахову дискусію про те, як посилити прозорість, запобігти зловживанням і зберегти баланс між безпекою та правами людини.

🔍 Проблема: Нерегульований обіг зброї — загроза післявоєнного періоду

За даними дослідження Small Arms Survey, лише 5–6 % українських домогосподарств володіють вогнепальною зброєю. Це — порівняно низький показник. Але серед ветеранів та чинних військовослужбовців ця частка сягає до 24 %. У половини з них є бажання залишити зброю після служби. Це виклик, який потребує системного регулювання.

📌 Факт: 42 % українців вважають, що держава стане менш безпечною після повернення озброєних ветеранів додому.

📌 Факт: 63 % власників зброї вже зареєстрували її в Єдиному реєстрі. Але загальний рівень обізнаності серед населення про реєстр — лише 15 %.

Сьогодні в умовах воєнного стану ми не маємо права ігнорувати ризики нелегального обігу зброї, що можуть виникнути вже завтра.

🛡️ Консультації в Женеві: як ЄС регулює обіг зброї

Презентація Нільса Дюке (Фламандський інститут миру) стала для нас ключовою:

ЄС має Директиву 91/477/ЄЕС про контроль обігу вогнепальної зброї.

Вона встановлює чітку класифікацію зброї,

передбачає обов’язкову реєстрацію та облік,

контроль імпорту/експорту,

а також обов’язкову співпрацю між державами-членами щодо простежуваності.

📌 У Женеві ми обговорили, як адаптувати цю директиву в українське законодавство. Зокрема, в частині:

посилення обліку зброї через цифрову систему,

окремої класифікації бойових трофеїв,

обов’язкових навчань із безпечного поводження.

🧩 Єдиний реєстр зброї: перший крок, але недостатній

МВС України у 2023 році запустило Єдиний реєстр зброї — цифрову платформу, яка має охопити всі одиниці цивільної зброї. Але результати дослідження показують:

лише 15 % населення чітко розуміють, що це таке;

54 % взагалі не чули про реєстр;

навіть серед власників зброї 21 % не знають про його існування.

❗Це означає, що запуск інструменту — це лише початок. Потрібна масштабна інформаційна кампанія, державне субсидування сейфів, навчальні курси та чітка відповідальність за порушення правил зберігання.

🕵️ Парламентський нагляд за розвідкою: баланс між таємністю і демократією

Нагляд за діяльністю розвідувальних служб — це виклик для будь-якої демократії. Для країни у стані війни — тим паче. Але саме зараз ми маємо закласти прозорі механізми контролю, які працюватимуть і в умовах воєнного стану, і після перемоги.

У Женеві ми вивчали досвід Норвегії, Литви, Словенії, Великої Британії, які мають спеціалізовані парламентські комітети з розширеними повноваженнями нагляду за розвідкою. Виступи Генріка Магнуссона (Норвегія), Нортаутаса Статкуса (Литва), д-ра Ганса Борна (DCAF) продемонстрували:

існує потреба у розмежуванні ролі уряду та парламенту у контролі над розвідувальними операціями,

важливо створити інституцію парламентського омбудсмана з розвідки,

пріоритетом має стати захист прав людини, навіть у питаннях державної таємниці.

📌 В Україні лише починається системна робота з демократичного контролю над розвідкою. В умовах євроінтеграції ми не можемо залишити цю сферу поза політичним і громадським моніторингом.

⚖️ Що ми вже зробили: реформи та законопроєкти

Я, як член парламентського комітету та учасник стратегічних консультацій у Женеві, підтримую:

1. Законопроєкт про цивільний обіг зброї та боєприпасів — врахування положень Директиви ЄС та створення єдиного механізму простежуваності.

2. Інституалізацію парламентського комітету з нагляду за сектором безпеки — з можливістю запитувати секретну інформацію за спеціальною процедурою.

3. Закон про інтеграцію механізмів громадського контролю над розвідкою — створення умов для участі правозахисників у наглядових процесах.

4. Розширення функцій Єдиного реєстру зброї — автоматизований облік, сповіщення про прострочення дозволів, статистика для громад.

📊 Основні факти

Володіння зброєю серед українців (2024):

5 % — загальне володіння зброєю

24 % — серед ветеранів війни

63 % — частково або повністю зареєстрували зброю в Реєстрі

67 % — ніколи не проходили формального навчання з безпеки

Обізнаність про Єдиний реєстр:

15 % — добре розуміють

30 % — щось чули

54 % — не знають зовсім

Ставлення до зброї як засобу безпеки:

2 % — довіряють лише зброї

55 % ветеранів — вважають її джерелом безпеки

29 % решти населення — поділяють таку думку

🧠 Міжнародний досвід: ключові уроки для України

Швейцарія — має чітку класифікацію, добровільну реєстрацію та обов’язкові навчальні курси.

Норвегія — омбудсман з розвідки має право вільного доступу до матеріалів служб.

Литва — нагляд здійснюється у співпраці між парламентом, урядом та громадянським суспільством.

Словенія — парламентські комітети регулярно проводять закриті слухання з керівниками розвідки.

📌 Ми повинні адаптувати ці моделі до українських реалій — воєнного стану, потреб у безпеці та захисту прав людини.

📣  Як Ви можете допомогти

Українське суспільство вже не те, що 10 років тому. Воно стало зрілим, з усвідомленням своєї ролі у формуванні державної політики. Тому звертаюся до кожного з вас:

🗨️ Напишіть свою думку про реєстрацію зброї в коментарях до цієї статті.

❓ Поставте запитання: чи почуваєтесь ви в безпеці у своєму місті ?

📢 Візьміть участь в онлайн-опитуванні про обіг зброї — форму буде розміщено нижче.

🔄 Поділіться цією публікацією з друзями — так ми створимо суспільний запит на контроль і прозорість.

Демократичний контроль зброї — це наш суверенітет

Консультації в Женеві не були просто міжнародною зустріччю. Це був погляд у майбутнє — де Україна є членом Європейського Союзу з чіткими механізмами безпеки, повагою до прав людини й відповідальним обігом вогнепальної зброї.

Ми не маємо права залишити цю сферу без парламентського контролю:

по-перше, це питання державного суверенітету,

по-друге, це питання відповідальності перед нашими громадянами,

по-третє, це питання нашої європейської інтеграції, зокрема адаптації до Директив ЄС.

Україна вже зробила перший крок — створила Єдиний реєстр зброї. Тепер час зробити другий — ухвалити комплексне законодавство, що унеможливить зловживання, зменшить ризики розповсюдження зброї після завершення війни та забезпечить системну безпеку.

📌 Наше завдання,  як українських парламентарів

1. 🔐 Контроль обігу зброї — питання національної безпеки.

2. 📊 Україна має адаптувати Директиву ЄС про зброю, запровадити парламентський нагляд.

3. 📚 Потрібна масштабна просвітницька кампанія — лише 15 % знають, що таке Єдиний реєстр.

4. 🛡️ Ветерани повинні повернутися у мирне життя без ризику для суспільства.

5. 🧩 Парламентська участь у контролі над спецслужбами — частина демократичного шляху до ЄС.

🗣️ Ця стаття — не кінець дискусії, а її початок. Я запрошую всіх громадян до публічного обговорення:


✍️ Залиште коментар під публікацією:
«Що для вас означає безпечний обіг зброї в мирному суспільстві ?»

📢 Запропонуйте свої ідеї щодо контролю над вогнепальною зброєю.

📮 Надішліть звернення до вашого депутата — разом ми можемо змінити законодавство.

IMG4328
IMG4327
IMG4325
IMG4326
IMG4323
IMG4324
IMG4328
IMG4327
IMG4325
IMG4326
IMG4323
IMG4324